|
|
|
|
Витоки народного мистецтва сягають сивої
давнини. Зберігаючи тісний зв`язок з традиціями народної творчості минулого,
народне мистецтво набуває нового змісту, нових якостей і рис сьогодення.
Вічнозелене дерево народної творчості збагачується новими паростками в наш час.
Люди
намагаються не задовольнятись лише спогляданням
краси, а й створювати її.
І в цьому найпершим помічником є наша
бібліотека – скарбниця духовної мудрості. Найголовніша мета бібліотекаря
виховувати красою, прищеплювати любов до своєї
минувщини і турботу про майбутнє.
Адже в перекладі з грецької слово
«естетика» означає здатність сприймати світ почуттям.
Естетичне виховання читачів починається,
як тільки читач переступить поріг бібліотеки. Це і красиво оформлені книжкові
виставки, інтер’єр бібліотеки, гарно розставлені стелажі, квіти в бібліотеці.
У формуванні духовного світу і
естетичних смаків користувачів, особливе місце займають твори мистецтва і
художньої літератури.
Роль книги в пропаганді мистецтва дуже
велика, але книга не може замінити собою безпосереднє сприймання творів мистецтва. Неможливо навчитись
розуміти і любити музику, не слухаючи її: найкращі описи неспроможні передати
красу картини, якщо ти не бачив її.
Масові заходи, що супроводжуються
показом репродукцій, музикою, театральним дійством, майстер-класами стають
по-справжньому цікавими і пізнавальними.
Наше село пишається своїми талановитими
народними умільцями, які знаходять час, щоб втілювати красу душі, бачення
прекрасного у своїх творчих роботах. Бібліотека постійно займається
популяризацією творчих здобутків сільських талантів ( включаючи випуск брошур
).
В небі сонця золотий клубочок
Розсипає нитки промінні,
Їх
збирають рученьки дівочі
І
гаптують цвіт на полотні.
Максим Рильський
Вишивка в Україні і в нашому селі
зокрема, посідає одне з провідних місць.
До
невичерпних джерел народного мистецтва звернулася і наша бібліотека.
Виставка
майстрині-вишивальниці Полюхович Любові Петрівни полонила серця багатьох
відвідувачів книгозбірні. При опитуванні «Які періодичні видання ви
хотіли б бачити у сільській бібліотеці?» посипалися замовлення на літературу по
рукоділлю (узори вишивок).
Майстрині Полюхович Л., Степова О.,
Хорунжа Г., Хандусь С., Краснова В. – люди різних професій, але їх об’єднує
одне – талант, любов до прекрасного, їхні «золоті руки». Вони являються
постійними читачами нашої бібліотеки, з нетерпінням чекають новинок з періодики
по вишивці та в’язанні, залюбки консультують бажаючих навчитися цьому ремеслу.
Спільно з будинком культури був
організований майстер-клас від Полюхович Любові
«Вишивала мама рушники, вишивала…»
Майстриня познайомила дорослих і дітей з технікою вишивки, навчила
розбирати малюнки-схеми, в яких подається послідовність усіх етапів вишивання.
Крім того від бібліотекаря присутні дізналися про історію української вишивки
від давнини до нашого часу, ознайомилися з книжковою виставкою « Українська
вишивка».
Степова О., Хорунжа Г., подарували
бібліотеці рушники та серветки, зараз вони є прикрасою читального залу та
народознавчого куточка. Читач бібліотеки подарувала вірші про український
вишитий рушник «Рушники, рушники, вишивані у вишивках долі…»
Заохочені старшими наставниками, молоді дарування до щорічного конкурсу «Фестиваль дитячої творчості», Степова Надія,
Саврак Катерина, Клімович Настя вишивають
шедеври, радують та займають
призові місця.
Оригінальні роботи з сірників надали для
виставки «Ці «прості» сірники» Степовий Максим, Мельниченко Олексій. Хлопці
створили слайдову презентацію про
цікавий світ виробів з сірників, послідовність
роботи. Ці талановиті юнаки проявили себе у багатьох видах мистецтв.
Час не стоїть на місці. І ось вже
захоплення комп’ютерними іграми, цифровими фотоапаратами, телефонами привело
дітей до створення відеофільмів. На базі бібліотеки, використавши народознавчу
кімнату, зібрані побутові речі, старовинний одяг та сучасний інтернет школярі
місцевої Новогригорівської І ЗШ створили
фільм «Вечори на хуторі біля Маржанівки» до різдвяних свят. Завдяки участі у масових заходах вчорашні
сором’язливі та мовчазні підлітки стають талановитою та творчо обдарованою молоддю.
До 200-річчя до дня народження
Т.Г.Шевченка окрилені першим успіхом у зйомці фільмів учасники
розважально-дозвіллєвого гуртка
«Веселка» пропонують зняти серйозне кіно про життя та творчий шлях генія
і пророка України. Спільно з Новогригорівською І ЗШ, Будинком культури до свята
була організована і проведена
презентація фільма.
У наш непростий час захоплення в’язанням
– це і хобі, і теплий, модний та дешевий
одяг. В`яжуть
у нашому селі багато господинь, навіть чоловіки не цураються займатися рукоділлям.
Періодичні журнали, книги по в’язанню, виставки в’язаних речей мають неабиякий
попит. Бібліотека , будинок культури часто збирають майстринь під своїм дахом
для обміну думками, досвідом своєї роботи, презентації нових видань цієї
тематики.
Бісероплетіння – гарний і трудомісткий
вид мистецтва. Його вподобали наші діти, роблячи спочатку прості речі, та
дякуючи періодичним виданням та інтернету удосконалюють свої навики. На
бібліотечних конкурсах, виставках стали з`являтися шедеври з бісеру, навіть
бібліотеку прикрашають подаровані предмети.
З метою виявлення нахилів та здібностей
користувачів, щорічно проводиться анкетування, яке допомагає виявити
обдарованих читачів. Такі обдаровані потребують створення належних умов для
плідної праці, навчання та розвитку творчих здібностей. У свій час, за
допомогою анкетування та співпраці з школою було виявлено юних поетів
Мельниченко Юлію, Пухальську Богдану, Мельниченка Олексія, Степову Надію.
У нашій бібліотеці проводяться конкурси,
де творчо обдаровані юнаки та юнки змагаються та демонструють свої надбання.
Їхні вірші друкуються на шпальтах періодичних видань у Долинській, Кіровограді.
Популяризація поезії наших поетів здійснюється шляхом створення
Новогригорівською І сільською бібліотекою друкованої продукції, освітлення у
блозі.
Упевнено крокує поетичною стежкою
жителька нашого села Овчаренко Валентина Ігорівна, творчі здібності якої
радують односельчан на масових заходах у бібліотеці «Таланти степового краю», презентації
збірочки її віршів «Зерна життя», на концертах у місцевому клубі, на уроках
української літератури у школі.
Односельці знають, люблять і пам’ятають
Григорія Юхимовича Топчія, його гострі та веселі гуморески. У нього «маржанівці» вчилися переживати
скрутну хвилину з гумором і ніколи не падати духом. Відвідуючи бібліотеку
читачі часто беруть гуморески Топчія Г.Ю., читають, сміються, згадують добрим
словом у минулому культурного працівника.
Роботи наших талановитих односельчан неодноразово демонструвалися на багатьох
виставках, конкурсах, були відмічені призовими місцями.
Народне мистецтво – наче чиста криниця,
з якої споконвіків люди черпали і черпатимуть творчу наснагу.
Немає коментарів:
Дописати коментар